іменна частина присудка

Частина складеного іменного присудка, яка передає лексичне значення (називає ознаку, стан, властивість підмета). Виражається іменником (став лікарем), прикметником (був веселий), числівником (нас було двоє), займенником (книжка моя) або дієприкметником (двері були зачинені). Стоїть у називному або орудному відмінку.