Глосарій

Питання, що пропонує вибір між двома або більше варіантами, з'єднаними сполучником or. Відповідь називає один із варіантів, а не yes або no (Do you prefer tea or coffee?).

Безособовий підмет, який не вказує на конкретний предмет, а використовується для опису часу (It's five o'clock), дати (It's Monday), стану погоди (It's raining), відстані (It's 5 km to the lake) та обстановки (It's quiet here). Відрізняється від there is / there are, які повідомляють про наявність (There was a lot of rain).

Вбудоване питання — це питальна конструкція всередині іншого речення, зазвичай після ввічливих фраз (Could you tell me…?, Do you know…?, I wonder…). Воно має прямий порядок слів, а знак питання ставиться лише тоді, коли питальним є головне речення.

Ввічливе прохання про дозвіл або прохання до іншої людини щось зробити. В англійській мові ввічливі запити будують за допомогою Could I…?, May I…?, Would you…?, Do you mind if I…?.

Слово (who, which, that, whose), яке приєднує означальне підрядне речення до іменника в головному реченні. Вибір займенника залежить від того, про кого або про що йдеться.

Граматичне значення, яке показує, що дію робити не обов'язково, але дозволено. В англійській мові передається конструкціями don't have to, needn't, don't need to (You don't have to come if you're tired).

Must у значенні «напевно, мабуть» — логічний висновок на підставі фактів (She has worked all day. She must be tired). Поєднується з дієсловами стану (be, have, know). Протилежне — can't (He can't be at home), а не mustn't.

Дієслово, яке вводить непряму мову: said, told, explained, admitted, promised, replied, agreed, announced, complained, mentioned. Від його часу залежить, чи потрібен зсув.

-ing-форма дієслова, яка в реченні виконує роль іменника: може бути підметом (Swimming is fun), додатком (I enjoy reading) або частиною присудка. Герундій поєднує властивості дієслова (може мати додаток) та іменника.

Можливість зробити щось, дозволена дія. В англійській мові дозвіл виражають за допомогою can, could, may, be allowed to, let та конструкції Do you mind if I…?.

Дієслово, яке допомагає утворити граматичну форму (час, заперечення, питання). В англійській це be, have, do, а також модальні дієслова (can, must, will, should тощо). У розділовому питанні саме допоміжне дієслово переходить у «хвіст».

Граматична конструкція для опису уявних, нереальних або малоймовірних ситуацій у теперішньому чи майбутньому. Будується за формулою: If + Past Simple, would + інфінітив без to (наприклад, If I had more time, I would learn Japanese).

Граматичне значення, яке виражає, що дію виконувати категорично не можна. В англійській мові передається модальним дієсловом mustn't (You mustn't use your phone) або конструкціями can't / be not allowed to.

Питання, на яке очікують відповідь «так» або «ні». В англійській мові будується інверсією: допоміжне або модальне дієслово ставиться перед підметом (Do you like jazz? Can she swim?).

Форма to-інфінітива із запереченням, де not стоїть безпосередньо перед to: decided not to go, promised not to be late. Не плутай з didn't decide to go (заперечення дієслова, а не інфінітива).

Прислівники never (ніколи), hardly (ледве, майже не), seldom (рідко), rarely (рідко), а також заперечні займенники nobody, nothing роблять речення заперечним за змістом. Після них розділове питання має стверджувальний «хвіст»: He never calls, does he?

Форма дієслова без частки to, яку вживають після модальних дієслів (can, could, must, may тощо). Наприклад, у I can swim слово swim — це інфінітив без to.

Граматична конструкція, яка виражає мету дії за допомогою to + дієслово в початковій формі. Відповідає на питання «навіщо?» (Why?). Наприклад: She went to the library to borrow a book.

Ймовірність — це ступінь упевненості мовця в тому, що подія відбудеться або є правдою. В англійській мові ймовірність виражають модальними дієсловами may, might, could (можливо), must (напевно так) і can't (не може бути).

Відповідь на загальне питання, що складається з Yes або No, займенника й допоміжного дієслова з питання. Основне дієслово не повторюють. У стверджувальній відповіді не скорочують допоміжне дієслово: Yes, I am. (не Yes, I'm).

Слова so і not, які замінюють ціле попереднє речення після дієслів think, hope, suppose, be afraid, guess (I think so, I hope not, I'm afraid so).

Логічний висновок — це припущення, яке мовець робить на основі наявних фактів або доказів. Для вираження логічного висновку в англійській використовують must (напевно так) і can't (не може бути).

Дієслово, яке виражає не дію, а ставлення до неї — можливість, необхідність, дозвіл тощо. Модальні дієслова (can, could, must, may та ін.) не змінюються за особами й не потребують допоміжного do в питаннях і запереченнях.

Виражається конструкцією had better + інфінітив без to: You'd better hurry (тобі краще поспішити). Відрізняється від should тим, що передбачає негативні наслідки в конкретній ситуації, тоді як should дає загальну рекомендацію.

Спосіб переказати чиїсь слова без прямого цитування, зі зміною часу дієслова, займенників і слів часу / місця. Наприклад: «I am tired» → She said she was tired.

Непряме питання — це передача чужого питання в підрядній частині речення з прямим порядком слів (підмет + присудок), без допоміжних дієслів do / does / did і без знака питання в кінці. Загальні питання вводяться сполучниками if або whether, спеціальні — питальним словом.

Передача прохання в непрямій мові за моделлю asked + об'єкт + (not) to-інфінітив. Наприклад: «Could you help me?» → She asked him to help her. Заперечне прохання: «Please don't tell anyone» → He asked me not to tell anyone.

Передача наказу в непрямій мові за моделлю told + об'єкт + (not) to-інфінітив. Наприклад: «Close the door!» → She told me to close the door. Заборона передається через told + об'єкт + not to: «Don't be late!» → She told us not to be late.

Умовна ситуація, яка суперечить фактам у теперішньому або є дуже малоймовірною в майбутньому. В англійській мові передається через Second Conditional з Past Simple у частині з if, хоча йдеться про теперішній час.

Ситуація в минулому, яка не відбулася насправді, але могла б відбутися за інших обставин. В англійській мові передається Third Conditional (If + Past Perfect, would have + V3) або конструкцією wish + Past Perfect.

Тип умовного речення для загальних істин, наукових фактів і закономірностей. Формула: If + Present Simple, Present Simple (наприклад: If you heat ice, it melts).

Означальне підрядне речення, яке дає необхідну інформацію для розуміння, про кого або про що йдеться. Не виділяється комами. Може вживати that.

В англійській мові обов'язок передають модальне дієслово must (внутрішнє рішення, правило) та конструкція have to (зовнішня необхідність через обставини).

Частина складного речення, яка стоїть після іменника, описує або уточнює його і приєднується відносним займенником (who, which, that, whose, where, when).

Означальне підрядне речення, яке дає додаткову інформацію про вже відому особу чи предмет. Виділяється комами. Не вживає that.

Сполучник, що складається з двох частин, які разом з'єднують однорідні елементи. Основні пари: both … and, either … or, neither … nor. Обидві частини вимагають однакової граматичної форми.

Виражається конструкцією would rather + інфінітив без to: I'd rather stay (я б краще залишився). Для порівняння використовують than: I'd rather walk than take a bus. Синонімічна конструкція з to-інфінітивом — would prefer: I'd prefer to stay.

Тип умовного речення для реальної, цілком можливої ситуації в майбутньому. Формула: If + Present Simple, will + V (наприклад: If it rains, we will stay at home).

Питання, у якому питальне слово (who, what, which) є підметом. Допоміжне дієслово do / does / did не потрібне, порядок слів залишається прямим (Who called? What happened?).

Підрядна частина складнопідрядного речення, яка описує результат дії або якості, вираженої в головній частині. У конструкціях so … that і such … that частина з that є підрядним реченням наслідку.

Сполучник, що приєднує підрядну (залежну) частину до головної. Підрядна частина не може існувати як самостійне речення. Основні: because, when, if, although, so that, while, after, before, until.

Рекомендація, яку дають комусь, щоб допомогти вирішити, що робити. В англійській мові пораду виражають модальними дієсловами should, ought to, а також конструкцією had better.

Усталена послідовність частин англійського речення: підмет (Subject) + дієслово (Verb) + додаток (Object) + спосіб дії (Manner) + місце (Place) + час (Time). Порушення цього порядку — типова помилка.

Службова частина мови, яка вказує на зв'язок між словами в реченні (in, at, of, for, without, before, after, by, about, instead of). В англійській мові після прийменника дієслово зазвичай вживають у формі -ing (герундій). Винятки — but / except у значенні «крім» (He did nothing but complain) і вираз be about to + інфінітив.

Прислівник, який описує, як саме виконується дія: well (добре), slowly (повільно), carefully (уважно), beautifully (гарно). У реченні стоїть після додатка (якщо він є) або після дієслова, але ніколи між дієсловом і прямим додатком.

Прислівник, який показує, як часто відбувається дія: always (завжди), usually (зазвичай), often (часто), sometimes (іноді), never (ніколи). В англійському реченні зазвичай стоїть перед основним дієсловом, після be або після першого допоміжного / модального дієслова.

Точне цитування слів мовця, зазвичай у лапках. Наприклад: She said, «I am tired».

Прямий порядок слів — це розташування підмета перед присудком (subject + verb), як у звичайному стверджувальному реченні. У непрямих питаннях завжди використовується прямий порядок слів, на відміну від прямих питань, де підмет і присудок міняються місцями (inversion).

Умова, яка цілком може виконатися в теперішньому або майбутньому. У First Conditional реальна умова виражається через If + Present Simple, а наслідок — через will + V або модальне дієслово.

Коротке питання в кінці речення, що складається з допоміжного або модального дієслова й займенника. Стверджувальне речення має заперечний «хвіст», а заперечне — стверджувальний. Наприклад: You're coming, aren't you? / She didn't call, did she?

Речення, що містить головну частину й одну або більше підрядних частин, з'єднаних підрядним сполучником (because, when, if, although, so that). Підрядна частина граматично залежна й не може існувати окремо.

Речення, що складається з двох або більше рівноправних частин, з'єднаних сурядним сполучником (and, but, or, so, yet). Кожна частина може існувати як окреме речення.

Питання, що починається з питального слова (what, where, when, why, who, how тощо) і запитує про конкретну інформацію. Схема: питальне слово + допоміжне дієслово + підмет + дієслово (Where did she go?).

Сполучник, що з'єднує рівноправні граматичні одиниці (речення, іменники, прикметники). Основні: and, but, or, so, yet. Кожна з'єднана частина може існувати самостійно.

Тип умовного речення, який описує нереальну ситуацію в минулому: умова не відбулася, і наслідок не відбувся. Формула: If + Past Perfect (had + V3), would have + V3. Приклад: If I had known, I would have come.

Правило, за яким форма дієслова be в конструкції there is / there are залежить від числа першого іменника після нього: однина → there is (There is a café and two shops), множина → there are (There are two shops and a café). Так само в минулому (there was / there were) та Present Perfect (there has been / there have been).

Зсув часу дієслова на крок назад у минуле після минулого вступного дієслова в непрямій мові. Наприклад: Present Simple стає Past Simple, Present Perfect стає Past Perfect.

Складнопідрядне речення, що складається з підрядної частини зі сполучником if (умова) і головної частини (результат). Тип умовного речення визначає, які часові форми вживаються в обох частинах.

Слово it, яке стоїть на місці підмета в реченні, але не має конкретного значення. Використовується в конструкціях It is important to…, It was difficult to…, щоб англійське речення мало підмет (на відміну від українського «Важливо…», де підмета немає).

Слово to перед дієсловом у формі інфінітива (to go, to see, to do). На відміну від to-прийменника, після частки інфінітива не можна поставити іменник (I want to the party — неможливо). Після частки інфінітива завжди йде базова форма дієслова.

Модель передачі поради в непрямій мові: advise + об'єкт + to-інфінітив. Наприклад: «You should book early» → She advised us to book early. Заперечення ставиться перед to: advised me not to eat.

Прислівник часу зі значенням «потім, після цього, згодом». Зазвичай стоїть у кінці речення. Антонім — beforehand.

Конструкція, у якій дієслово be (am, is, are, was, were) поєднується з прикметником для опису стану, почуття, віку, розміру або кольору: I'm cold, She is nervous, I'm 16, The box is 30 cm wide, The walls are light green.

Вираз, який замінює can у тих часах і конструкціях, де can не має форми: майбутньому (will be able to), перфекті (have been able to), після інших модальних дієслів (must be able to) та після to (to be able to). Змінюється лише дієслово be, а to після able обов'язкове.

Конструкція be + allowed (третя форма дієслова allow) + to-інфінітив, яка виражає дозвіл у будь-якому часі: are allowed to, weren't allowed to, will be allowed to.

Конструкція, що означає «варто зробити». Після прикметника worth завжди вживається герундій (-ing-форма), а не to-інфінітив. Наприклад: This film is worth seeing (Цей фільм варто подивитися).

Прислівник часу зі значенням «заздалегідь, наперед, перед тим». Зазвичай стоїть у кінці речення. Антонім — afterwards.

Can't (або couldn't) — модальне дієслово, яке виражає впевненість мовця в тому, що щось неможливе або неправда. Перекладається як «не може бути, щоб…». Протилежне до must у значенні логічного висновку.

Вираз, що означає «не можу втриматися від чогось». Після can't help завжди вживається герундій (-ing-форма). Наприклад: I couldn't help laughing (Я не міг утриматися від сміху).

Модальні дієслова в головній частині Third Conditional, які замінюють would have. Could have + V3 означає втрачену змогу (міг би, але не скористався). Might have + V3 означає можливий, але не певний наслідок (можливо б, але не факт).

Конструкція для ввічливого запиту дозволу: Do you mind if I + Present Simple (Do you mind if I open the window?). Відповідь No, not at all означає згоду, тому що mind означає «заперечувати».

Конструкція, що виражає відсутність потреби (lack of necessity): дію робити не обов'язково, але можна. Утворюється через допоміжне дієслово do / does / did: You don't have to pay; She doesn't have to work; We didn't have to wait.

Конструкція, яка виражає мету як предмет або подію за допомогою прийменника for та іменника. Наприклад: go for a walk, come for dinner, I went to the shop for some milk. Не плутати з for + -ing (призначення предмета) або for + інфінітив (помилка).

Конструкція, що виражає наполегливу пораду в конкретній ситуації, часто з негативними наслідками; уживається з інфінітивом без to (bare infinitive): You'd better hurry or you'll miss the bus. Скорочено — 'd better, що дорівнює had better. Заперечення: You'd better not be late. Форма had не змінюється за особами й однакова для всіх (I, you, he, she, it, we, they had better).

Форма минулого часу для вираження обов'язку — слугує минулим і для must, і для have to (Yesterday I had to stay at home). У питанні — Did you have to...?, у запереченні — didn't have to.

Конструкція, яка виражає необхідність через зовнішні обставини, розклад, правила інших людей (I have to get up early). Змінюється за особами: has to в третій особі однини. Питання й заперечення утворюють з do / does / did.

Сталий зворот для вираження поради, що перекладається як «на твоєму місці я б…». У цьому виразі дієслово be завжди має форму were для всіх осіб (If I were you, I'd apologise).

Конструкція, яка використовує ті самі граматичні форми, що й wish (Past Simple, Past Perfect, would), але передає сильнішу емоцію — глибокий жаль, відчай або розчарування. Смислової різниці між if only та wish немає, лише емоційна. На письмі після if only часто ставлять знак оклику. Приклад: If only I hadn't missed the bus!

Формальний синонім to для вираження мети дії. Вживається з дієсловом: in order to + V. Часто використовується в правилах, інструкціях та офіційних документах. Наприклад: Participants must register online in order to receive a badge.

Конструкція з формальним підметом it, дієсловом be, прикметником та інфінітивом: It's important to sleep well, It was difficult to find the way. Використовується для вираження оцінки, важливості, можливості, складності дії.

It's (з апострофом) — скорочення it is або it has (It's raining; It's been a long day). Its (без апострофа) — присвійний займенник для предметів, тварин і понять, означає «його / її» (The city is famous for its bridges). Плутанина між ними — поширена помилка.

Дієслово, яке означає «дозволяти» і вживається в структурі let + об'єкт + інфінітив без to (let me go). Форми let – let – let однакові в усіх часах. У цьому значенні не вживається в пасиві: замість I was let to go кажуть I was allowed to go.

Дієслово зі значенням «зуміти, спромогтися (попри труднощі)». Форма managed to описує одноразовий успіх у минулому; вона близька до was / were able to, але підкреслює зусилля: She managed to finish the marathon despite the injury.

May і might — модальні дієслова, які виражають ймовірність у теперішньому або майбутньому. Перекладаються як «можливо, імовірно». Після них завжди йде інфінітив без to. Might виражає трохи меншу впевненість, ніж may, але в сучасній мові різниця невелика.

Maybe — це прислівник зі значенням «можливо». Стоїть на початку речення і не потребує дієслова після себе. Не плутай з may be (модальне дієслово + be), яке є частиною присудка.

Модальне дієслово, яке виражає обов'язок з погляду мовця (I must study), письмові правила (Visitors must register) або наполегливу рекомендацію (You must see this film). Форма: must + інфінітив без to для всіх осіб, без -s у третій особі. Не має минулого, майбутнього, інфінітивної та -ing-форми.

Модальне дієслово в заперечній формі, що виражає заборону (prohibition). Уживається з інфінітивом без to для всіх осіб: You mustn't tell anyone. Не має форми минулого часу.

Модальне дієслово в заперечній формі, що виражає відсутність потреби (lack of necessity). Уживається з інфінітивом без to, без -s у третій особі, без допоміжного do: He needn't come. Британський, формальніший варіант.

Дієслово з прийменником to (prepositional verb), що означає «заперечувати проти». Після нього вживають -ing-форму: They object to paying extra. Перевірка іменником: They object to the plan — правильно, отже to — прийменник.

Модальне дієслово для вираження поради або морального обов'язку, близьке за значенням до should. Ought завжди вживають з часткою to (ought to go). У запереченні й питаннях ought майже не використовують — замість нього вживають shouldn't і Should I…?

Regret + -ing означає жаліти про дію, яка вже відбулася (I regret shouting at my brother — я шкодую, що накричав на брата). Regret + to-інфінітив уживають у формальних зворотах regret to say / tell / inform для повідомлення неприємної новини (We regret to inform you that the concert has been cancelled).

Remember + -ing означає пам'ятати про дію, яка вже відбулася (I remember locking the door — я пам'ятаю, що замкнув двері). Remember + to-інфінітив означає не забути зробити дію (Remember to lock the door! — не забудь замкнути двері!).

Модальне дієслово, яке вживають у питаннях Shall I…? і Shall we…? для пропозиції допомоги або спільної дії, а також щоб попросити вказівки (What shall I do?), переважно в британській англійській. Should I…? зазвичай просить поради; в американській англійській ним часто формулюють і пропозицію.

Модальне дієслово для вираження поради, рекомендації або думки про правильну поведінку. Після should завжди вживають інфінітив без to. Should не змінюється за особами (he should, not he shoulds).

Конструкція для вираження наслідку: so + прикметник або прислівник + that. Вживається, коли після so немає іменника. Наприклад: It was so cold that the lake froze.

Конструкція для вираження заперечної мети: «щоб не». Частка not стоїть перед to. Наприклад: I left early so as not to miss the bus. Неправильний порядок: so as to not miss.

Stop + -ing означає припинити дію (I stopped smoking — я кинув палити). Stop + to-інфінітив означає зупинитися, щоб зробити щось інше (I stopped to smoke — я зупинився, щоб покурити).

Конструкція для вираження наслідку: such (a / an) + (прикметник +) іменник + that. Вживається перед іменником. Для злічуваних іменників в однині — such a / an, для множини та незлічуваних — such без артикля. Наприклад: such a cold day, such cold weather.

Звичний спосіб сказати «так багато» із such: such a lot of + іменник (злічуваний у множині чи незлічуваний) = so many / so much. Such many і such much — помилки. Наприклад: There were such a lot of people that we couldn't move.

Модель передачі пропозиції в непрямій мові: suggest + герундій (-ing). Наприклад: «Let's go by train» → He suggested going by train. Альтернатива: suggest that + речення (He suggested that we go by train). Після suggest не вживається об'єкт + to-інфінітив.

Підрядне речення, що починається зі сполучника that, яке стоїть після конструкції It + be + прикметник: It's clear that he is right, It's true that she left early, It's important that everyone knows the rules.

Конструкція для повідомлення про наявність або існування чогось. There is уживається з одниною та незлічуваними іменниками (There is a bridge; There is some water), there are — з множиною (There are two parks). Узгоджується з першим іменником у переліку (There is a café and two shops).

Форма дієслова з часткою to (to do, to go, to see). В англійській мові вживається після дієслів want, decide, hope, plan, manage, refuse, afford, promise, seem, learn, а також після would like, would love, would prefer.

Слово to у виразах look forward to, be used to, get used to, object to, prefer ... to, in addition to, when it comes to є прийменником, а не часткою інфінітива. Після нього дієслово вживають у формі -ing. Перевірка: якщо після to можна поставити іменник, to — прийменник.

Try + to-інфінітив означає намагатися, докладати зусиль, але результат під сумнівом (I tried to open the window, but it was stuck). Try + -ing означає спробувати як засіб або експеримент (I tried opening the window, but it didn't help).

Конструкція, де після want або would like ставлять об'єкт (когось) і to-інфінітив: I want you to help me, My parents would like me to study law. Не вживай want that + підрядне речення.

Whether — це сполучник, який уводить непряме загальне питання. На відміну від if, whether вживається після прийменника (It depends on whether…) і перед to-інфінітивом (I can't decide whether to go…). Whether також використовують у конструкції whether … or not для підкреслення альтернативи.

Присвійний відносний займенник, що означає «чий / чия / чиє / чиї». Уживається для людей і предметів.

Граматична конструкція для вираження жалю про минулу подію. Після wish вживається Past Perfect (had + V3), щоб показати, що жаль стосується того, що вже сталося або не сталося. Приклад: I wish I hadn't said that (шкода, що я це сказав). Маркери минулого (yesterday, last year) вимагають Past Perfect, а не Past Simple.

Граматична конструкція для вираження жалю про теперішню ситуацію. Після wish вживається дієслово в Past Simple (або were для to be, could для можливості), хоча йдеться про теперішнє. Past Simple тут позначає нереальність, а не минулий час. Приклад: I wish I knew the answer (шкода, що я не знаю відповіді зараз).

Граматична конструкція для вираження роздратування чужою поведінкою або бажання, щоб хтось чи щось змінилося. Підмет перед wish і підмет перед would мають бути різними (не можна сказати I wish I would). Для неконтрольованих станів (be tall, know) would не вживається — використовуй were або Past Simple. Приклад: I wish you would stop talking.

Допоміжне дієслово, яке вживається в головній частині Second Conditional для позначення уявного наслідку (If I had time, I would help you). Скорочується до 'd, заперечення — wouldn't. Ніколи не вживається після if у Second Conditional.

Форма дієслова в головній частині Third Conditional, яка показує, що наслідок точно відбувся б, якби умова в минулому справдилася. Складається з would have і третьої форми дієслова (Past Participle). Приклад: I would have helped.

Конструкція для вираження конкретного бажання зараз або в майбутньому: I would like to go, Would you like to come? Після would like, would love, would prefer завжди вживають to-інфінітив, ніколи -ing.

Конструкція, що виражає перевагу; уживається з інфінітивом без to (bare infinitive): I'd rather stay at home. Скорочено — 'd rather, що дорівнює would rather. Для порівняння двох варіантів використовують than: I'd rather walk than take a bus. Заперечення: I'd rather not go.

Форма дієслова із закінченням -ing, яка використовується для утворення герундія, тривалих часів (зокрема теперішнього тривалого — Present Continuous) і дієприкметника теперішнього часу. У цьому уроці -ing-форма позначає герундій після дієслів і виразів.